Доповідь
для гуртку Юних Українознавців
учениці 3-В класу
Шкуро Аліси
на тему:
Українські народні та державні символи
Український тризуб
Тризуб є малим Державним Гербом України з 1992 року.
Походить тризуб від родового знаку династії Рюриковичів.
Використання тризуба у якості офіційного герба України починається з 1918 року, коли він був затверджений у якості Державного Герба УНР.
Але дискусія стосовно вигляду майбутнього герба включала в себе багато інших варіантів і тризуб не був одностайним фаворитом.
Фаворитом Михайла Грушевського у той час було зображення плугу. Тому наш державний символ мав багато шансів бути зовсім іншим. Добре, що так не сталося 🙂
Крім малого герба, Україна також має затвердити великий Державний Герб. Але після проведення конкурсів версія великого герба ще й досі не затверджена.
Автентична та масова українська вишивка
Наприкінці 19 ст. слово «вишиванка» використовувалось у розумінні процесу вишивання, або ще у значенні предмету, який вишивають. Тобто вишиванкою є будь-який вишитий предмет, а не тільки сорочка.
Майстрині досягали унікальності вишитих візерунків за рахунок нетипових і оригінальних поєднань типових базових елементів.
Базові елементи для української вишивки: ромб, трикутник, коло, зірка, хвилька і решітка.
Як ви бачите, автентична українська вишивка має багато різновидів швів. Добре відомий нам хрестик завжди був лише допоміжним видом шву при вишиванні до певних часів. Але перш ніж до цього перейти, давайте подивимось ще приклади автентичної вишивки.
В середині 19 століття в містах та панських будинках почали з’являтися модні журнали, в яких публікували піксельні схеми для вишивки. Саме через їх популярність майстрині почали використовувати здебільшого саме хрестик, як основний шов для вишивки.
Далі, в кінці 19 століття компанія Брокар почала випускати дешеве духм’яне мило і загортати його у папірець зі схемою для піксельної вишивки. Жінки в українських селах почали буквально полювати за цими папірцями. Тоді Брокар запустили у продаж парфюмерію і косметичні набори, до яких додавався цілий буклет зі схемами. Так червоно-чорна вишивка хрестиком стала массовим явищем на территорії України.
Такий різновид вишивки отримав назву «брокарівська вишивка» або «мильна вишивка».
Саме тоді в українських вишивках з’явилися нетипові зображення: мак, волошки, троянди, виноград і калина.
Оскільки майстрині дуже майстерно змінювали схеми і переробляли їх на власний смак, брокарівська вишивка перетворилась на повноцінний різновид української народної вишивки. Вона не є автентичною, але тим не менш вона є дуже популярною і досі.
